дробовик

[droboʋɪk] Іменник

Буква:Д

Значення

  1. (Техніка) –

    Ручна вогнепальна зброя з гладкоствольним або нарізним стволом, призначена для стрільби дробом, картеччю або спеціальними боєприпасами (наприклад, кулею).

  2. (Техніка) –

    Розмовна назва для мисливської рушниці, що використовується для стрільби дробом.

  3. (Техніка) –

    Розмовне скорочене позначення для патрона, набитого дробом (дробового набою).

  4. (Техніка) –

    Робітник, який займається подрібненням (дробленням) чого-небудь (наприклад, руди, каменю) у гірничій або будівельній справі.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. дробовик, р. дробовика, д. дробовикові, з. дробовик, о. дробовиком, м. дробовикові, к. дробовику

Більше записів