канон

Значення

1. (Релігія) –

   У релігії, особливо християнстві: сукупність священних книг, що визнаються церквою боговідкритими та істинними і становлять основу віровчення (наприклад, біблійний канон); також — сукупність правил або догматичних положень, установлених церковним авторитетом і обов’язкових для віруючих.

2. (Література) –

   У мистецтві та літературі: сукупність творів, які визнаються зразковими, класичними, найважливішими для певної культури, традиції чи жанру і становлять її основу.

3. (Філософія) –

   Незмінне правило, норма, принцип, що вважається обов’язковим у певній сфері діяльності, науці чи мистецтві.

4. (Мистецтво) –

   У музиці: форма багатоголосся, при якій всі голоси виконують ту саму мелодію, але вступають послідовно один за одним з певним запізненням.

5. (Релігія) –

   У церковній практиці: жанр церковного гімну-піснеспіву на честь святого або релігійного свята, що складається з дев’яти пісень.

6. (Соціологія) –

   У широкому вжитку: будь-яка усталена, загальновизнана норма, стандарт або зразок.

Правопис та відмінювання