канона

[kɑnonɑ] Іменник

Буква:К

Значення

  1. (Релігія) –

    У християнській літургічній практиці — жанр церковної гімнографії, велика багаточастинна пісня-поема, присвячена святу або пам’ятній події, що складається з дев’яти пісень (або меншої кількості), кожна з яких включає ірмос і тропарі.

  2. (Релігія) –

    У західній християнській традиції — фіксована частина меси, що включає її найважливіші молитви (наприклад, “Канон меси”).

  3. (Мистецтво) –

    У ширшому, історико-культурному значенні — твердо встановлене правило, норма, стандарт, яким слідують у певній сфері мистецтва, науки чи життя (наприклад, “канона літературного жанру”).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. канона, р. канони, д. каноні, з. канону, о. каноною, м. каноні, к. каноно

Більше записів