1. Легкий, поверхневий сон, напівсон, коли людина частково спить, а частково усвідомлює навколишнє; стан сонливості.
2. Переносно: стан спокою, заціпеніння, бездіяльності, застію (про природу, життя тощо).
дрімота
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Ся улиця вела у пекло, Була вонюча і грязна; У ній і вдень було, мов смеркло, Од диму вся була чадна; Жила з сестрою тут Дрімота, Сестра же звалася Зівота, Поклон сі перші оддали Тімасі нашому Енею З його старою попадею,- А послі далі повели. А потім Смерть до артикулу Їм воздала косою честь; Наперед стоя калавуру, Який у її мосці єсть: Чума, война, харцизтво, холод, Короста, трясця, парші, голод; За сими ж тут стояли в ряд: Холера, шолуді, бешиха І всі мирянські, знаєш, лиха, Що нас без милості морять.
— Самчук Улас, “Марія”
Приклад 2:
І знов дрімота у пухнатих лапах Колише діл, і сиву глибину, І поля росяний холодний запах. 30.08.1931 Книжки і автори Semper legenda Книжок дитячих неубутні чари, Безсмертних вигадок легкі дива, Яка це знову смуга життьова Виносить ваші голосні фанфари?
— Зеров Микола, “Камена”
Частина мови: іменник (однина) |