1. Стан, проміжний між сном і неспанням, коли свідомість притуплена, сприйняття реальності спотворене або частково відсутнє, але людина не перебуває у глибокому сні.
2. (переносне) Стан заціпеніння, апатії, млявості або несвідомого, автоматичного виконання дій, коли людина не зосереджена на тому, що відбувається.