доволитися

1. (док., перех.) Задовольнити чиїсь потреби, бажання; надати достатньо чогось.

2. (док., перех., заст.) Умовити, упокоїти, заспокоїти когось.

3. (док., зворотне) Задовольнитися, отримати достатньо чогось для себе; насититися (часто у фізичному чи моральному сенсі).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: дієслово () |