1. Абстрактний іменник, що означає наявність ознак колективу; об’єднання людей у спільній діяльності, їхню спільність, згуртованість.
2. Філософська та соціологічна категорія, що позначає якість соціальної цілісності, заснованої на спільних інтересах, цілях та взаємодії індивідів.
3. У мистецтві та літературознавстві — творчий метод або принцип, що акцентує увагу на житті колективу, масової спільноти, а не окремої особистості.