колективізація

[kolɛktɪʋizɑt͡sijɑ] Іменник

Буква:К

Значення

  1. Історичний термін, що означає політику радянської влади в кінці 1920-х — на початку 1930-х років, спрямовану на ліквідацію індивідуальних селянських господарств та насильницьке об’єднання землі, знарядь праці та худоби у колективні господарства (колгоспи).

  2. Процес об’єднання окремих власників, виробників або їхніх господарств у колективи, кооперативи або інші форми колективної власності та господарювання.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. колективізація, р. колективізації, д. колективізації, з. колективізацію, о. колективізацією, м. колективізації, к. колективізаціє

Більше записів