довірителька

[doʋirɪtɛlʲkɑ] Іменник

Буква:Д

Значення

  1. (Юриспруденція) –

    Особа жіночої статі, яка доручає комусь певні справи, передає на зберігання майно або уповноважує на представництво своїх інтересів (наприклад, у нотаріальній чи судовій справі).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. довірителька, р. довірительки, д. довірительці, з. довірительку, о. довірителькою, м. довірительці, к. довірителько

Більше записів