довірення

1. Документ, який надає одній особі (довіреному) право виступати від імені іншої особи (довірителя) у правових відносинах, зокрема укладати угоди, представляти інтереси в державних органах тощо.

2. (заст.) Процес або факт доручення чого-небудь, покладання на когось довір’я; доручення.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |