Значення
- (Юриспруденція) –
Документ, яким одна особа (довіритель) надає іншій особі (довіреному) право виступати від її імені та здійснювати певні юридичні дії.
- (Юриспруденція) –
Офіційний письмовий уповноважуючий документ, засвідчений нотаріально або в інший встановлений законом спосіб, що підтверджує право представника на вчинення конкретних дій від імені того, хто його видав.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. довіреність, р. довіреності, д. довіреності, з. довіреність, о. довіреністю, м. довіреності, к. довіреносте