достатися

1. Отримати щось у власність, у спадок або в результаті розподілу; дістати у розпорядження.

2. Випасти на долю, статися (переважно про щось неприємне, тяжке).

3. Бути призначеним комусь (у результаті жеребкування, черговості тощо).

4. Дістатися до когось, чогось (розм.); торкнутися когось, дістати когось (найчастіше про фізичний вплив).

5. (У безособовому вживанні) Про можливість дістати, досягти кого-, чогось.

Приклади вживання

Приклад 1:
Лучче мені з мосту в воду, Чим достатися уроду! Стецько стидкий… и проч.
— Невідомий автор, “124 Svatannia Na Goncharivtsi Grighorii Fiedorovich Kvitka Os”

Частина мови: дієслово () |