донизаний
[donɪzɑnɪj] Прикметник
Буква:Д
Значення
-
Прикметник, утворений від дієслова “донизати” (нанизати до кінця, доповнити низку чогось).
-
Пронизаний наскрізь, проколотий гострим предметом (застаріле або діалектне).
-
У поетичному або образному вживанні: пронизаний, сповнений якогось почуття, стану (наприклад, болю, світлом).
-
У технічному або спеціальному контексті: такий, що має нанизані, насаджені елементи до кінця або до певної межі.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. донизаний, р. донизаного, д. донизаному, з. донизаного, о. донизаним, м. донизанім