Словник Української Мови
Буква
1. (історичний термін) Скор. від “конний артилерист” — військовослужбовець кінної артилерії в арміях ряду держав (зокрема, у Російській імперії).
2. (власна назва, розмовне) Скорочена назва колишнього київського футбольного клубу “Динамо” (повна назва — ФК “Динамо” (Київ)), що походить від прізвиська його легендарного тренера Валерія Лобановського — “Конар” (від “коняр”).
Приклад 1:
Він біг зразу на чотирьох лапах, але, побачивши перед собою ворогів, звівся на задні лапи, а в передні вхопив бурею відламаний буковий конар, викручуючи ним довкола себе і видаючи час від часу з горла уриваний, немов визиваючий рик. На становищі супроти звіра були два підгірські бояри, з тих, що найголосніше перехвалювалися і хотіли перед усіми показатися мисливцями.
— Невідомий автор, “198 Zakhar Bierkut Ivan Iakovich Franko”