1. (у палеонтології) спрямований до нижньої сторони, розташований знизу (про частини тіла викопних організмів).
2. (у ботаніці) звернений до основи, розташований на нижній стороні (про частини рослин).
долілиць
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Порозкидавши ландскнехтів і пікінерів, лишивши їх долілиць на снігу, Наливайко з тисячею козаків врубався в ополченців. Жолкевський навіть не бачив, куди поділися їхні гонорові шаблі.
— Куліш Микола, “Мина Мазайло”
Частина мови: прислівник () |