1. (у мовознавстві) Такий, що виражає повноту, завершеність дії або стану; сукупний.
2. (у лексикології) Стосовний до комплетивів — слів, що позначають предмети, які існують або використовуються тільки в парі або комплекті (наприклад, “штани”, “ножиці”).