комплементація

1. (у генетиці) Відновлення нормальної функції гена в диплоїдній клітині завдяки наявності іншого, нормального алеля того самого гена, що компенсує дефект першого; взаємне доповнення мутантних генів.

2. (у вірусології) Взаємодія між вірусними білками або генетичним матеріалом різних мутантних штамів вірусу в інфікованій клітині, що призводить до утворення інфекційних вірусних частин.

3. (у біохімії, імунології) Взаємодія та зв’язування антигену з антитілом або іншими специфічними рецепторами.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |