1. Набридати комусь, надокучливо турбувати когось, викликаючи роздратування або невдоволення.
2. Постійно переслідувати, тривати в часі, створюючи незручності або завдаючи страждань (про явища, відчуття тощо).
докучати
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Почали докучати комарі і дрібнюсінька мошка. Понадівали сітки, але це мало рятувало.
— Невідомий автор, “012 Bagrianii Ivan Tigrolovi”
Частина мови: дієслово () |