набридати

1. Ставати неприємним, небажаним для кого-небудь через свою одноманітність, тривалість, часті повторення або настирливість; надокучати.

Приклади вживання

Приклад 1:
— Не хочу вам набридати. Коли стане зовсім тяжко, то прийду, не переживайте.
— Невідомий автор, “Tania Zgori Vniz Kniga Strakhiv”

Частина мови: дієслово () |