Властивість за значенням докірливий; схильність до докорів, зауважень, осудження.
докірливість
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |
Древослів
Словник Української Мови
Словник Української Мови
Буква
Властивість за значенням докірливий; схильність до докорів, зауважень, осудження.
Відсутні