1. Той, хто докоряє, осуджує когось; обвинувач, критик.
2. Застаріла назва для літературного або публіцистичного твору сатиричного, обвинувального характеру; памфлет, сатира.
докірник
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |
Древослів
Словник Української Мови