Значення
- (Лінгвістика) –
Той, хто докоряє, осуджує когось; обвинувач, критик.
- (Література) –
Застаріла назва для літературного або публіцистичного твору сатиричного, обвинувального характеру; памфлет, сатира.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. докірник, р. докірника, д. докірникові, з. докірника, о. докірником, м. докірникові, к. докірнику