догматизм

Значення

1. (Філософія) –

   Спосіб мислення, що ґрунтується на догмах, характеризується некритичним, однобічним сприйняттям певних положень як абсолютних, незмінних істин, які приймаються на віру без доказів і не підлягають сумніву чи перевірці.

2. (Філософія) –

   У філософії та релігії — напрям, який визнає догми (незаперечні, авторитетні істини) основою знання і заперечує необхідність їхнього наукового обґрунтування та практичної перевірки.

3. (Психологія) –

   У побутовому вжитку — поведінка або манера людини, яка зверхньо та категорично наполягає на своїй правоті, нехтуючи іншими думками та аргументами; сліпа прихильність до застарілих правил і принципів.

Правопис та відмінювання