Значення
- (Філософія) –
Людина, яка сліпо дотримується певних догм, принципів або вчень, не допускаючи критики або сумнівів у них; прихильник догматизму.
- (Філософія) –
У філософії та релігії: представник напряму, що визнає догми як безумовну істину, яка не потребує доказів і не підлягає обговоренню.
- (Релігія) –
У богослов’ї: вчений, який спеціалізується на вивченні та викладенні церковних догматів; автор творів з догматичного богослов’я.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. догматик, р. догматика, д. догматикові, з. догматика, о. догматиком, м. догматикові, к. догматику