1. Людина, яка сліпо дотримується певних догм, принципів або вчень, не допускаючи критики або сумнівів у них; прихильник догматизму.
2. У філософії та релігії: представник напряму, що визнає догми як безумовну істину, яка не потребує доказів і не підлягає обговоренню.
3. У богослов’ї: вчений, який спеціалізується на вивченні та викладенні церковних догматів; автор творів з догматичного богослов’я.