Значення
- (Філософія) –
Процес перетворення будь-яких ідей, вчень або принципів на догми, тобто на положення, що приймаються на віру як абсолютні істини, не підлягають критиці, сумніву чи перегляду.
- (Релігія) –
У релігійному контексті — формалізація та закріплення віровчення як обов’язкової, незмінної норми.
- (Філософія) –
У науці, філософії чи суспільній думці — необґрунтоване надання якійсь теорії або концепції статусу беззаперечної доктрини, що призводить до зупинки її розвитку та відкидання альтернативних поглядів.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. догматизація, р. догматизації, д. догматизації, з. догматизацію, о. догматизацією, м. догматизації, к. догматизаціє