Процес перетворення будь-яких ідей, вчень або принципів на догми, тобто на положення, що приймаються на віру як абсолютні істини, не підлягають критиці, сумніву чи перегляду.
У релігійному контексті — формалізація та закріплення віровчення як обов’язкової, незмінної норми.
У науці, філософії чи суспільній думці — необґрунтоване надання якійсь теорії або концепції статусу беззаперечної доктрини, що призводить до зупинки її розвитку та відкидання альтернативних поглядів.