догмат

1. Основне, обов’язкове для всіх вірян положення релігійного вчення, що оголошується церквою непохитною істиною, яка не підлягає критиці та сумніву.

2. Перен. Беззаперечна, догматично викладена істина, твердження, яке приймається на віру без доказів і критичного осмислення.

Приклади вживання слова:

догмат

Приклад 1:
Отсюду, думаю, родился у них чудный сей философскій догмат: Ότι μόνον αγαθόν τό καλόν, сіесть: «Доброта живет в одной красотѣ». Отсюду у них же слѣдующая пословица: Όμοιον πρός δμοιον άγει ΰ’βός — «Подобнаго до подобнаго ведет бог».
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”

Приклад 2:
Вот Пифагорскій догмат, за котораго хвостик он ухва 50 тился: Optimam id est cognatam vitae rationem elige. Hanc dulcem 51 faciet consuetudo.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”