1. Приходити до висновку, робити припущення на основі непрямих ознак, окремих фактів або інтуїції; здогадуватися.
2. Розуміти, усвідомлювати щось, що не було сказано прямо; відчувати, передбачати.
догадуватися
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
А тепер, на сьогоднішній зустрічі, коли книжки перед очима не було, жодні теми не приходили їм у голову, і професор допіру почав несміло догадуватися, що ніяких спільних інтелігентних інтересів у них і немає, ба й не було. Щоб перервати мовчання, яке з прикрістю запанувало проміж ними, він притяг до себе й поцілував Зоїну руку.
— Тютюнник Григорій, “Вир”
Частина мови: дієслово () |