Значення
- (Психологія) –
Людина доброзичлива, лагідна, яка має добрий характер, схильна до доброти та співчуття.
- (Зоологія) –
(перен., розм.) Про тварину (переважно домашню), яка відрізняється лагідним, незлобливим норовом.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. добряк, р. добряка, д. добрякові, з. добряка, о. добряком, м. добрякові, к. добряку