добряче

[dobrjɑt͡ʃɛ] Іменник

Буква:Д

Значення

  1. (Лінгвістика) –

    Зменшувально-пестлива форма від іменника “добряк”, що означає добру, сердечну, чуйну людину.

  2. (Зоологія) –

    (розм.) Назва, прізвисько або звертання до добродушної, милої тварини (найчастіше собаки).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. добряк, р. добряка, д. добрякові, з. добряка, о. добряком, м. добрякові, к. добряче

Більше записів