Доброзичливість — це якість характеру, що полягає в доброму, прихильному, дружньому ставленні до когось, бажанні добра іншій людині, готовності сприяти їй.
доброзичливість
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
А ось його плоди: доброзичливість, незлобивість, прихильність, покірливість, благонадійність, безтурботність, насолода, кураж, й інші неминучі забави. Хто має таку душу, на ньому мир, і милість, і вічна веселість над головою цього істинного християнина!
— Тютюнник Григорій, “Вир”
Приклад 2:
Моє шанування людинолюбному й лагідному батькові Вашому, моя сердечність до Вас і доброзичливість до всієї сім’ї Вашої приносить їх. Душа є mobile perpetuum – рухомість неперервна.
— Тютюнник Григорій, “Вир”
Частина мови: іменник (однина) |