Значення
- (Філософія) –
Власна назва, що позначає морально-етичну якість або принцип, заснований на добрих звичаях, традиційних нормах гуманізму, порядності та доброчесності; доброчинність, благонравність.
- (Юриспруденція) –
У конкретному контексті може вживатися як термін для позначення сукупності добрих звичаїв, звичайного права, заснованого на справедливості та добрі, або як синонім поняття “добрий звичай”.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. доброзвичайність, р. доброзвичайності, д. доброзвичайності, з. доброзвичайність, о. доброзвичайністю, м. доброзвичайності, к. доброзвичайносте