добродієчка

[dobrodijɛt͡ʃkɑ] Іменник

Буква:Д

Значення

  1. (Лінгвістика) –

    Зменшувально-пестлива форма звертання до жінки, що вказує на повагу та доброзичливе ставлення (застаріле, нині вживається переважно в іронічному чи стилізованому під старовину контексті).

  2. (Історія) –

    (заст.) Жінка, яка займається благодійною діяльністю, допомагає нужденним; благодійниця.

  3. (Лінгвістика) –

    (заст., ірон.) Жінка, яка схильна до повчань, моралізаторства або вдає з себе благодійницю.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. добродієчка, р. добродієчки, д. добродієчці, з. добродієчку, о. добродієчкою, м. добродієчці, к. добродієчко

Більше записів