Властивість мовних одиниць (звуків, слів, речень), що полягає в приємності, гармонійності їхнього звучання для слуху; евфонія.
В музичному контексті — приємність, гармонійність, стрійність музичного звучання; мелодійність.
доброзвучність
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |