добростливість

[dobrostlɪʋistʲ] Іменник

Буква:Д

Значення

  1. (Психологія) –

    Добростливість — властивість за значенням прикметника “добростливий”; здатність до добрості, схильність до добрих вчинків, благі наміри.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. добростливість, р. добростливості, д. добростливості, з. добростливість, о. добростливістю, м. добростливості, к. добростливосте

Більше записів