Значення
- (Психологія) –
Добросердість — властивість людини, що полягає в доброму, чуйному, співчутливому ставленні до інших, готовності робити добро; доброта серця.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. добросердість, р. добросердості, д. добросердості, з. добросердість, о. добросердістю, м. добросердості, к. добросердосте