Добросердість — властивість людини, що полягає в доброму, чуйному, співчутливому ставленні до інших, готовності робити добро; доброта серця.
добросердість
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |
Словник Української Мови
Буква
Добросердість — властивість людини, що полягає в доброму, чуйному, співчутливому ставленні до інших, готовності робити добро; доброта серця.
Відсутні