1. Доброзичливе, чуйне ставлення до людей, готовність допомагати, співчувати; доброта, сердечність.
2. (Заст.) Добродушність, м’якосердість, незлобивість.
добросердя
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |
Древослів
Словник Української Мови