доброчинець

[dobrot͡ʃɪnɛt͡sʲ] Іменник

Буква:Д

Значення

  1. (Соціологія) –

    Людина, яка робить добрі справи, благодійник, добродій.

  2. (Релігія) –

    У церковному вжитку: особа, яка матеріально підтримує храм, монастир або релігійну громаду; жертводавець.

  3. (Історія) –

    (Заст.) Покровитель, заступник, той, хто сприяє чомусь або піклується про когось.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. доброчинець, р. доброчинця, д. доброчинцеві, з. доброчинця, о. доброчинцем, м. доброчинцеві, к. доброчинцю

Більше записів