доброчинець

1. Людина, яка робить добрі справи, благодійник, добродій.

2. У церковному вжитку: особа, яка матеріально підтримує храм, монастир або релігійну громаду; жертводавець.

3. (Заст.) Покровитель, заступник, той, хто сприяє чомусь або піклується про когось.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |