1. Людина, яка робить добро, допомагає іншим, особливо матеріально або благодійними вчинками; благодійник, меценат.
2. У давнину — назва для опікуна, покровителя, заступника, який захищав чиїсь інтереси.
доброчинник
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |