доброчинник

[dobrot͡ʃɪnnɪk] Іменник

Буква:Д

Значення

  1. (Соціологія) –

    Людина, яка робить добро, допомагає іншим, особливо матеріально або благодійними вчинками; благодійник, меценат.

  2. (Історія) –

    У давнину — назва для опікуна, покровителя, заступника, який захищав чиїсь інтереси.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. доброчинник, р. доброчинника, д. доброчинникові, з. доброчинник, о. доброчинником, м. доброчинникові, к. доброчиннику

Більше записів