Значення
- (Соціологія) –
Люди у віці від народження до настання повноліття; молодше покоління, що не досягло зрілості.
- (Соціологія) –
Сини, дочки щодо своїх батьків; потомство, нащадки.
- (Соціологія) –
(перен.) Послідовники, учні, вихованці кого-небудь; люди, що перебувають під чиїмсь духовним чи ідейним впливом.
- (Історія) –
(перен., заст.) Молоді представники певного народу, країни, міста тощо.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. дитини, р. дітей, д. дітям, з. дитини, о. дітьми, м. дітях, к. діти
Походження слова (Етимологія)
Слово «діти» походить від праслов’янської основи *dětę, що первісно означало «немовля, дитя». Ця основа пов’язана з дієсловом *děti («класти, ставити»), тобто буквально «покладене, народжене». Існує також версія, що це слово могло бути складним, де перша частина та сама, що в *dět-i, а друга — споріднена з литовським vora («низка») або pavar («передача, привод»). У сучасній українській мові «діти» вживається для позначення малолітніх людей, синів і дочок.
Приклади з художньої літератури
-
— Діти є?— Микола Вінграновський