Особа, яка вбиває дитину або дітей; дитиновбивця.
Той, хто завдає смерті власній дитині (новонародженій); батько або мати, які скоїли дітовбивство.
дітовбивець
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |
Древослів
Словник Української Мови