дітки

1. Зменшувально-пестливе від слова “діти” — малі діти, часто в звертанні дорослих до них.

2. (бот.) Загальна назва молодих рослин, що виростають біля основи материнської рослини або утворюються на спеціальних органах (наприклад, у каланхое, хлорофітума).

3. (зоол.) Молоді особини у тварин, що народжуються за один раз (наприклад, у зайців, кролів).

Приклади вживання

Приклад 1:
В будні обоє во­ни пра­цю­ва­ли; у свя­то – хо­ди­ли вкупі до церк­ви; по обіді-спо­чи­ва­ли або ку­ди в гос­ти­ну хо­ди­ли,, або в се­бе гос­тей прий­ма­ли… І ста­ли во­ни між людьми по­важ­ни­ми ха­зяїна­ми, чес­ни­ми, ро­бо­чи­ми людьми, доб­ри­ми сусіда­ми, нав­ди­во­ви­жу па­рою… – От з ко­го беріть, дітки, примір, як у ми­ру жи­ти! – не од­на, не дві матірки ра­ди­ли своїм доч­кам з зя­тя­ми або си­нам з невістка­ми: – з Грицька та Христі… Він зос­тав­ся си­ро­тою й во­на си­ро­тою.
— Білик Іван та Мирний Панас, “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”

Приклад 2:
Чес­но во­ни й по­жи­вуть йо­го… у ми­ру та в ла­ду, як брат з сест­рою… ніхто з них і не за­му­тить… Од­на в них дум­ка, од­на ра­да… Отак, дітки, тре­ба на світі жи­ти! Частина друга VIII Січовик Велике се­ло Піски.
— Білик Іван та Мирний Панас, “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”

Частина мови: іменник (множина) |