гучати

1. Видавати гучні, дзвінкі, мелодійні звуки; лунати, розлягатися (про звук, музику, спів тощо).

2. (перен.) Бути широко відомим, прославлятися, ставати предметом загального обговорення (про ім’я, подію, новину).

3. (заст.) Говорити голосно, виголошувати щось; промовляти.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: дієслово () |