діловито

1. Прислівник до слова “діловитий”; так, як властиво діловій, працьовитій, енергійній людині; з відповідною практичною спрямованістю, з діловими намірами.

2. Розмовно. Старанно, ретельно, зі знанням справи; квапливо, метушливо.

Приклади:

Приклад 1:
Нею діловито снують туди-сюди моторні човни, головний транспорт білорусів — мешканців найближчих сіл. Перевозять сіно, якийсь рибальський реманент — під вечір активізувалися рибалки, спішать до своїх заповідних місць.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”

Приклад 2:
— Ну, от бачите, Fräulein Ernestine, що з вас справді не німкеня, а чухонка, — діловито завважив Володимир. — Треба було б сказати: scheusslich!..
— Тютюнник Григорій, “Вир”