Який уміє організовано та ефективно вести справи; працьовитий, енергійний і розважливий у практичній діяльності.
Який свідчить про практичну здатність, досвід чи старанність у справах; виконаний з розумінням суті справи.
Словник Української Мови
Буква
Який уміє організовано та ефективно вести справи; працьовитий, енергійний і розважливий у практичній діяльності.
Який свідчить про практичну здатність, досвід чи старанність у справах; виконаний з розумінням суті справи.
Приклад 1:
Розумний такий, діловитий нарід і так мало надає значіння дуже поважній справі. 2/VIII — 42 р. Не щоденник у мене, а якийсь базарний кошик.
— Невідомий автор, “059 Liubchenko Agatangel”
Приклад 2:
Третій Володимир — так само здібний діловитий інженер, директор кількох львівських підприємств. Нарешті дочка — талановита піаністка у Відні.
— Невідомий автор, “059 Liubchenko Agatangel”