Діаліфільність — властивість мовних елементів (звуків, морфем, синтаксичних конструкцій) бути притаманними саме діалектам, розмовній мові або нелітературним варіантам мови, на відміну від літературної норми.
Діаліфільність — у лінгвістиці: ознака слова, виразу чи іншої мовної одиниці як такої, що походить з народного говору, діалекту або простонародного вжитку, і може сприйматися як відхилення від стандарту.