дезавуювання

[dɛzɑʋujuʋɑnnjɑ] Іменник

Буква:Д

Значення

  1. (Психологія) –

    Відкрите спростування, заперечення чи відхід від раніше висловлених поглядів, заяв або обіцянок, що призводить до втрати довіри або авторитету.

  2. (Юриспруденція) –

    Офіційне або публічне зречення від когось або чогось, відмова від підтримки, визнання або солідарності.

  3. (Юриспруденція) –

    У міжнародному праві та дипломатії — офіційне оголошення дій, угод або заяв певної особи чи органу такими, що не мають обов’язкової сили або не відображають позицію держави.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. дезавуювання, р. дезавуювання, д. дезавуюванню, з. дезавуювання, о. дезавуюванням, м. дезавуюванні, к. дезавуювання

Більше записів