Словник Української Мови
Буква
1. Такий, що має чіткі межі, характеристики або параметри; точно встановлений, обмежений, окреслений.
2. (у граматиці) Про артикль або категорию означеності: такий, що вказує на конкретний, відомий з контексту або раніше згаданий предмет, особу або явище (на противагу неозначеному).
3. (у математиці, логіці) Такий, що однозначно встановлений або виражений; несумнівний, певний.
Приклад 1:
Якщо асортимент у договорі не визначений або не встановлений у порядку, передбаченому договором, але із 170 суті зобов’язань випливає, що товар повинний бути переданий покупцеві в асортименті, виходячи з потреб покупця, що були відомі продавцеві на момент укладання договору, або відмовитися від виконання договору.
— Малярчук Таня, “Згори вниз”
Приклад 2:
Моментом сили відносно нерух о- мої осі О Z називається скалярна величина izM , яка дорівнює проекції на цю вісь ве к- тора iM моменту сили, який визначений відносно довільної точки О даної осі OZ (рис.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”
Приклад 3:
2002 р. був визначений також появою мобільного доступу до Інтернету (WAP). Цей стандарт сприяв розвитку мобільного Інтернету та перетворенню мобільного телефону з голосового пристрою в засіб надання різном анітної інформації, причому акцент нині зменшується власне на другий напрямок (завдяки технологіям 3G).
— Малярчук Таня, “Згори вниз”