Значення
- (Лінгвістика) –
Короткий вислів, який виражає головну ідею, принципи або прагнення окремої особи, організації, держави тощо і часто використовується як постійне гасло; девізом можуть бути слова на гербі, печатці, прапорі.
- (Історія) –
Стислий напис на гербі або щиті, що пояснює його символіку або містить вислів, який відображає життєві принципи, переконання власника герба.
- (Філософія) –
У переносному значенні — головне правило, принцип, яким керується хтось у своїй діяльності чи житті.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. девіз, р. девізу, д. девізові, з. девіз, о. девізом, м. девізі, к. девізе
Походження слова (Етимологія)
Слово «девіз» походить з французької мови, де «devise» означало «розпізнавальний знак» або «напис на гербі». Це французьке слово, у свою чергу, походить від латинського «divisa», що означає «розділена», і пов’язане з латинським дієсловом «divido» — «розподіляю, відрізняю». Латинське «divido» складається з префікса «di-» (варіант «dis-»), що означає «роз-», та кореня, який походить від індоєвропейського *weid- або *wid- зі значенням «відділяти, роз’єднувати». Цей самий корінь присутній у праслов’янському слові, від якого походить українське «удова» (вдова). Спочатку «девіз» означав напис на гербі, а в середні віки в західноєвропейських мовах набув сучасного значення — стисле формулювання провідної ідеї або програми дій.