Значення
- (Історія) –
Умовний символічний знак, що є відмінною емблемою держави, міста, роду, стану, цеху тощо, затверджений верховною владою і передається з покоління в покоління; зображується на прапорах, монетах, печатках, офіційних документах.
- (Історія) –
Фігура або поєднання фігур на щиті як основна частина такого символічного знаку.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. герб, р. герба, д. гербові, з. герб, о. гербом, м. гербі, к. гербе