Значення
- (Музика) –
В українській музичній термінології — одна з назв найвищого чоловічого співу (дисканта), характерного для київського знаменного розспіву, а також стиль багатоголосого церковного співу XVI–XVII століть, що виконувався таким високим голосом.
- (Мистецтво) –
В історичній музичній термінології — назва одного з основних розділів (голосів) у старовинних музичних рукописах, що містив партію верхнього, ведучого голосу в багатоголосій композиції.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. демество, р. демество, д. демество, з. демество, о. демество, м. демество, к. демество