делегат

[dɛlɛɦɑt] Іменник

Буква:Д

Значення

  1. (Юриспруденція) –

    Обраний або призначений представник, уповноважений висловлювати думку, брати участь у прийнятті рішень або захищати інтереси певної групи людей, організації, території тощо на з’їзді, конференції, зборах або в іншому представницькому органі.

  2. (Менеджмент) –

    Особа, яка направлена куди-небудь з дорученням, з певним завданням від колективу, установи або організації.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. делегат, р. делегата, д. делегатові, з. делегата, о. делегатом, м. делегаті, к. делегате

Походження слова (Етимологія)

Слово «делегат» походить з латинської мови, де delegatus означає «посланець». Це дієприкметник від дієслова delegare — «відправляти, доручати», яке утворене за допомогою префікса de- від legare — «відправляти послом». Дієслово legare споріднене зі словом lex (родовий відмінок legis) — «закон». В українську мову слово потрапило, ймовірно, через польське посередництво. Також існують споріднені слова: делегація, делегувати.

Більше записів